Інформуємо!

Відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (далі - Закон) Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:

• визнання біженцем;
• визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
• визнання особами, які потребують тимчасового захисту.

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особа, яка потребує додаткового захисту - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань

Особи, які потребують тимчасового захисту - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.

Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та вважаються такими, які постійно проживають в Україні з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

Протягом 15 робочих днів з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту строком на 5 років.

Відповідно до статті 14 Закону особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, яких визнано біженцями в Україні, вважаються такими, які постійно проживають в Україні, з дня прийняття рішення про визнання їх біженцями, а особи, яким надано додатковий захист – такими, які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

Права біженців та осіб, які потребують додаткового захисту

Обов’язки біженців та осіб, які потребують додаткового захисту

1.   Мають рівні з громадянами України права на:

·      пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;

·      працю;

·      провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;

·      охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

·      відпочинок;

·      освіту;

·      свободу світогляду і віросповідання;

·      направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

·      володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

·      оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

·      звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

·      безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

2.   мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах

3.   мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання (стаття 15 Закону).

1.   повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

2.   знятися з обліку і стати на облік територіального органу міграційної служби, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого територіального органу міграційної служби;

3.   проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється Державною міграційною службою України (стаття 16 Закону).

Одночасно, повідомляємо, що для отримання безоплатної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Іршава, пров. Шевченка, 3; тел:+380953540479.