На Іршавщині пройшов колоритний ковальський фестиваль «Гамора-2019»

            Щороку, незважаючи ні на які труднощі, наприкінці червня, гірське село Лисичово на два дні сповнюється етнічною музикою та дужим передзвоном ковальських молотів. Під відкритим небом 29-30 червня пройшла одна з найбільших районних культурно-мистецьких подій обласного значення і значна туристична принада Іршавщини – фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора-2019». За роки існування фесту напрацьовано певний стандарт його проведення, однак щороку організаторами привноситься у дійство щось нове. Чудова ідея ковальського фестивалю – виготовлення всіма його учасниками-ковалями спільного щорічного символу. Цього року - це «дзвін Гамори». Основна частина дзвону була виготовлена напередодні, а ось завершальними декорованими елементами він доповнювався протягом заходу.  Поряд з цим, проводились для гостей майстер-класи: з допомогою майстра можна було повчитися ковальських умінь і спробувати самостійно приборкати розжарений метал. Нещодавно відкритий музей на території кузні та і саме її подвір’я за роки проведення фестивалю «Гамора» прикрашене чудовими художніми витворами із металу та сільськогосподарським реманентом, який можна тут придбати.
               У неділю, традиційно початок відзначився святковою ходою гостей, ковалів та жителів вулицею до центру села, де місцева молодь у колоритному народному вбранні зустрічала їх хлібом-сіллю, танцями й піснями, а потім провела до місця проведення фестивалю. Зі сцени всіх привітав голова райдержадміністрації Олександр Горін, який відзначив чудово передану атмосферу минулого на цьому фестивалі. Закликав берегти народні традиції та цінувати свою унікальну водяну кузню, без якої не було б цього фестивалю, що став відомим далеко за межами України. До привітань долучились голова районної ради Віктор Симканинець, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Олена Ісак, Лисичівський сільський голова Ярослав Пальок, голова районної організації спілки ковалів Іршавщини Віктор Петровцій. Слова привітань пролунали від голови Закарпатської обласної організації спілки письменників України Василя Кузана й голови  товариства «Бойківщина» та ВГО «Бойківське етнологічне товариство» Любомира Сікора.
            До уваги гостей фестивалю була представлена демонстрація  ковальської праці, ярмарок кованих речей і сувенірів, численні майстер-класи з різних технік кування, майстер-класи з гончарства, ткацтва, різьби по дереву та  екскурсії.  В самій кузні Гамори, де яскраво палав у  печі вогонь, на очах у гостей вправні знавці своєї справи кували з гарячого заліза різні інструменти. Швидкість ударів великого молота на ковадло регулювалась від подачі води на колесо кузні.
        Зі сцени присутніх розважали фольклорні колективи с. Лисичово (кер. Світлана Гойс), зразкові фольклорні ансамблі «Кирниченька» (кер. Едіта Канчій) та «Сколомийка» (кер. Ольга Кукла),  народний фольклорний ансамбль «Іршава» (кер. Надія Мельник-Гудь) та вокальний ансамбль «Ільничанка» (кер. Вікторія Поляк), народний хор «Боржава» (кер. Іван Кертис, Марія Бажо), танцювальний колектив «Юність» (кер.Тетяна Черничко), Мукачівський народний колектив ветеранів «Ліра» (кер. Віра Удварі), фольклорний ансамбль «Чисте джерело» (кер.Ганна Котубей, Оксана Лендєл), вокально-етнографічний ансамбль клубу с.Івашковиця (кер. Марина Котубей) та танцювальний колектив с.Великий Раковець (кер. Євгенія Мельник). Свято  просто вирувало старовинними співанками, бадьорою бойківською музикою, танцями й веселими жартами. Вміння співати й танцювати також показали Мирослава Вербищук, Михайло Черничко, Манайло Євгенія, Горзов Світлана, Ковач Діана, Сапожнік Катерина, Лівак Злата, Юлія Хохідра… Зірковий гість фестивалю – заслужений артист України Іван Пилипець «запалив»  сцену відомими хітами, яким підспівували та підтанцьовували всі охочі.
          Насичену й розмаїту програму цього дня доповнила церемонія відзначення керівниками району  за допомогу в організації та проведенні районного фестивалю ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора-2019» окремих його учасників.
      Протягом двох днів, численні поціновувачі народних пісень, танців та прадавнього ковальського ремесла мали унікальну нагоду відпочити, насолодитися гармонійною єдністю однойменного фестивалю і старої кузні, яка є єдиною діючою в своєму роді.

 

Остання зміна сторінки: 02-07-2019 10:58