Земельна реформа в Україні триває з часу здобуття нею незалежності.  Ще в1992 року,  було внесено зміни в Земельний кодекс України, які визначили право приватної власності на землю і  тоді ж був накладений мараторій на продаж у приватну власність земель сільськогосподарського призначення. Минуло  19 років, а ринковий оборот земель сільськогосподарського призначення все ще заблокований, що тільки сприяє розвитку корупції і зростанню соціальної напруги. Незважаючи на чисельні перепони, ринок сільськогосподарських земель в Україні фактично працює, але працює в «тіні«, що завдає значної шкоди державі, як соціальної так і економічної.

  Одним із факторів стримування розвитку ринку земель є недостатня поінформованість громадян про переваги та наслідки купівлі – продажу земель сільськогосподарського призначення. Адже більшість земель сільськогосподарського призначення  це землі виділені на пай, а більшість паїв належать пенсіонерам і людям пенсійного віку.  З них близько 60-70%  передали чи збираються передати  свої паї у спадок родичам, що живуть у містах чи за кордоном, а багато з них помирає, так і не отримавши ніякої віддачі від своїх земельних паїв.  Уже зараз у нашому районі багато землі обробляється без договорів оренди, або і зовсім пустує. До того ж багато громадян ще досі не звернулися за отриманням державного акту на право власності на землю. У випадку функціонування ринку землі громадяни охочіше оформляли б свої  права на неї, тому що кожен власник міг би самостійно розпоряджатися своєю землею. А то сьогодні людині, яка все життя пропрацювала в сільському господарстві, дали землю на  пай, а право розпоряджатися нею не дали.

            Організація та функціонування ринку сільськогосподарських земель в Україні, як важливої складової ринкової економіки повинні орієнтуватись на вирішення важливих завдань, пов’язаних із: забезпеченням ефективного використання земельного фонду; формуванням і реалізацією принципів раціонального використання землі; раціоналізацією форм землекористування; стимулюванням раціонального використання і підвищення родючості ґрунтів; обслуговуванням обороту земель, які перебувають у приватній власності громадян.

       Ринок земель – це не лише купівля-продаж земель, це прозорі зрозумілі механізми вирішення питань економічного обігу земель. Він є тим шляхом, по якому ми маємо йти з тими застереженнями і з тими раціональними обмеженнями, які існують в усьому світі, і які повинні бути запроваджені у нас. Ми розраховуємо, що за допомогою тих законопроектів, що розроблені або розробляються ми зможемо вирішити питання ефективного використання, охорони земель, зупинити процеси виснаження ґрунтів, залучити до обігу саме ті землі, які не використовуються. Лише ринок земель – це такий механізм, який здатен знайти для землі ефективного власника. Такий власник буде базою як для залучення інвестицій, так і збереження села і раціонального використання землі”.

     Прийняття закону про ринок земель повинно поліпшити соціально-економічну ситуацію на селі, бо володіння землею для селянина  - це територіальна база сільського укладу  життя. Формування інфраструктури ринку землі дасть можливість  ввести іпотечне кредитування на селі, що забезпечить незалежність агровиробника від інших посередників ринку сільгосппродукції .

Відповідно до вимог сьогодення в Іршавському районі було створено робочу групу з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель. У свою чергу, керуючись законодавчими актами України, вона координує роботу секторам з контролю за використанням та охороною земель.

На протязі третього кварталу нинішнього року сектор  провів 69 перевірок дотримання вимог земельного законодавства. При цьому видано 31 припис на усунення виявлених порушень, 23 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму 5270 грн.